Пакет прикладних програм "ЕРА" для
розрахунку задач електронної та іонної оптики
Н.Н. Грималовский1,
В.А. Панибрацкий1, В.М. Свешников2
1 Государственный научно-исследовательский институт «Гелий», Украина,
Винница
2 Институт
вычислительной математики и математической геофизики СО РАН, Новосибирск
1. Автоматизація опису
двомірних крайових задач та початкових умов при вирішенні задач електронної
оптики в пакеті "ЕРА".
Питання
автоматизації опису геометрії розрахункової області, граничних і початкових
умов – проблема , яка виникає при чисельному вирішенні багатьох задач
математичної фізики, зокрема електронної оптики. Коло задач, що розглядаються,
відповідає наступній математичній постановці. В замкнутій двомірній (осесиметричній
або плоскій) області , де – границя області , потрібно знайти рішення для системи диференціальних рівнянь,
яка містить рівняння Пуасона
(1)
з
граничними умовами ,
рівняння
руху заряджених частинок
(2)
з початковими умовами ,
рівняння
неперервності потоку зарядів
, , (3)
а також додаткову граничну умову для
катода
. (4)
Тут – імпульс – ої частинки з масою спокою
, а , – відповідно її заряд, швидкість та радіус-вектор, – час, – напруженість магнітного
поля, – релятивістський
фактор, – задані величини, – густина струму, – об’ємна густина заряду,
– середня швидкість
(суми в (3) беруться по всіх частинках, що знаходяться в об’ємі ), – потенціал, а – напруженість електричного
поля, – задані функції
координат, – універсальні фізичні
сталі, що являють собою відповідно швидкість світла, магнітну та електричну
проникність вакууму, – куски границі такі, що , – катод (), – внутрішня нормаль до
.
В даній роботі не
будуть розглядатися чисельні алгоритми вирішення поставленої самоузгодженої
задачі електронної оптики. Але потрібно відмітити, що моделювання потоку
заряджених частинок здійснюється методом «трубок струму», а розрахунок
електричного поля проводиться різницевими методами на нерівномірній прямокутній
сітці, причому система різницевих рівнянь вирішується ітераційними методами за
допомогою пакета прикладних програм "ЕРА" (далі – ППП "ЕРА")
[4,8].
ППП
"ЕРА" призначений для використання широким колом користувачів, які
працюють в області електронної оптики і необов’язково є кваліфікованими
програмістами. В зв’язку з цим особлива увага
приділяється питанням простоти та наочності роботи з пакетом. Сюди відносяться і автоматизація завдання вхідних
даних, їх контроль і видача діагностичних повідомлень, і гнучке управління
обчислювальним процесом, і візуалізація результатів розрахунку.
Питання
автоматизації опису вхідних даних для таких задач розглядалися в роботах [1,5]
і частково були реалізовані в роботі [2] та значною мірою втілилися у першій
графічній оболонці для пакету "ЕРА", яка описана в роботі [7]. Підходи,
що описані в даній роботі, були показані в роботі [3] і являють собою подальший
розвиток закладених в них ідей.
Для
опису геометрії області і граничних умов а пакеті "ЕРА"
використовується спеціально розроблена мова ПГ-2М та транслятор PG2M, а також
DOS-оболонка для вводу вхідних даних у текстовому вигляді [6]. Вхідні дані про
крайову задачу, що записані на вхідній мові ПГ-2М, представлені у вигляді
послідовності списків, які визначають опис задачі (список точок, список
граничних умов, список відрізків прямих, дуг, список для опису різницевої
сітки, типу задачі, рахункових параметрів) і розміщені у трьох текстових файлах
(в першому – дані про геометрію і умови задачі, в другому – рахункові
параметри, в третьому – параметри для розрахунку траєкторій заряджених частинок)
з загальною кількістю рядків більше 1000.
Незважаючи
на наявність оболонки для вводу текстових даних, такий підхід до задання
вхідних даних є досить незручним, оскільки:
-
ввід усіх параметрів займає
багато часу;
-
від користувача вимагається
досконале знання спеціальної вхідної мови пакету;
-
відсутній візуальний контроль
за ходом побудови геометрії області;
-
для збереження одного варіанту
задачі потрібно три файли;
-
відсутні можливість швидкого
редагування задачі (геометрії області та її параметрів) та можливість зберігати коментарі для кожного
з побудованих геометричних об’єктів.
Для усунення
вищезазначених недоліків було змінено підхід до завдання вхідних даних та
створено спеціалізовану графічну оболонку для ППП "ЕРА" (рис. 1),
основною складовою якої є графічний редактор.
Рис. 1.
Використання графічної
оболонки дає можливість працювати з пакетом "ЕРА" користувачу з
будь-яким рівнем підготовки, і не потребує від користувача знання принципів
роботи самого пакету. Графічний редактор дозволяє побудувати область потрібної
геометрії та задати її складовим відповідні граничні умови.
Виокремлено та
представлено у зручному вигляді завдання основних параметрів для розрахунку кожної
задачі (рис. 2), а саме: типу задачі, системи координат, різницевої сітки, ітераційних
параметрів розрахунку, параметрів пучка, параметрів магнітного поля та ін. Окремо задаються параметри фронту (рис. 3) для
розрахунку траєкторій пучка заряджених частинок: розміщення розрахункової
області, режим роботи емітера, електричні параметри емітера та ін. Параметри
фронту задаються тільки у тому випадку, коли для елементу геометричного опису
області (лінія, дуга) вказано, що він є емітером (див. рис. 1).
|
|
Рис. 2.
|
Рис. 3.
|
Геометрію області,
граничні умови та інші параметри кожної задачі можна легко редагувати, а різні
варіанти - зберігати для подальшого використання (для збереження варіанту
задачі використовується лише один файл).
2. Контроль введених даних і представлення результатів
розрахунку в пакеті "ЕРА".
Протягом всього
процесу розрахунку електронно-оптичної системи математичним апаратом пакету
здійснюється контроль на наявність помилок. В разі їх виявлення відбувається
вивід відповідного повідомлення в текстовий протокол роботи і розрахунок
припиняється доки не буде усунуто причину виникнення помилки. У протоколі
роботи (див. рис. 4) також
відображаються результати проведених розрахунків. До графічних засобів контролю
відноситься вивід картини сіткової області (див. рис. 4), що дозволяє візуально
оцінити правильність задання геометричних і сіткових параметрів.
Рис.
4.
Значна роль в
пакеті "ЕРА" відводиться представленню результатів розрахунку. Для
аналізу властивостей електронно-оптичної системи, яка розраховується,
виводяться: траєкторії руху заряджених частинок, електричне і магнітне поля на
осі системи, фазові портрети і густина струму в заданих перерізах (див. рис.
5).
Рис.
5.
Крім того,
відмітимо ряд додаткових можливостей для роботи з отриманими результатами
розрахунку – це збереження розрахованої графічної картини області в графічний
файл вибраного типу або в системний буфер обміну (попередньо можна виконати
операцію інверсії кольорів картинки), її вивід на принтер, масштабування, а
також збереження чисельних (текстових) результатів розрахунків у файл чи їх
копіювання у буфер обміну.
Рис.
6.
Рис.
7.
Рис.
8.
Особливістю
розробленої графічної оболонки пакету "ЕРА" є можливість побудови
тримірної моделі електронно-оптичної системи, яка розраховується, починаючи з
етапу побудови геометрії розрахункової області (рис. 6), і закінчуючи
візуальним тримірним представленням результатів розрахунку з відображенням
картини електричного поля (рис. 7) і траєкторій руху заряджених частинок (рис.
8). Для наглядного фізичного аналізу та інтерпретації результатів розрахунку
існують можливості здійснювати вирізи різного об’єму в розрахунковій області,
змінювати кут огляду та масштабувати, керувати відображенням елементів
розрахованої електронно-оптичної системи, а також можливість експорту отриманої
тримірної картини моделі електронно-оптичної системи в інші програми.
Пакет
"ЕРА" з розробленою графічною оболонкою було успішно випробувано при вирішенні
ряду різнотипних задач електронної оптики в Науково-дослідному інституті
"Гелій", Вінницькому Національному технічному університеті та
Інституті обчислювальної математики і математичної геофізики СВ РАН.
Література
1. Горбенко Н.И., Ильин В.П.,
Попова Г.С., Свешников В.М. Пакет программ ЭРА для автоматизации электрооптических
расчетов// Численные методы решения задач электронной оптики. – Новосибирск: ВЦ
СО АН СССР, 1979. – С. 34-60.
2. Грималовский Н.Н.,
Панибрацкий В.А., Свешников В.М. Автоматизация задания исходных данных в пакете
прикладных программ Эра для решения задач электронной оптики // Докл. шестого
Всероссийского семинара «Проблемы теоретической и прикладной электронной и
ионной оптики». – М.: ГНЦ РФ ГУП «НПО «Орион», 2003. – С. 62.
3. Грималовский Н.Н.,
Панибрацкий В.А., Свешников В.М. Сервисные инструментарии пакета ЭРА // Докл.
девятого Всероссийского семинара «Проблемы теоретической и прикладной
электронной и ионной оптики». – М.: ГНЦ РФ ГУП «НПО «Орион», 2009. – С. 89.
4. Ильин В.П., Панибрацкий В.А.,
Поляков Г.Г., Рапацкий Л.А., Свешников В.М. Пакет прикладных программ ЭРА для
решения задач электронной оптики на персональных ЭВМ // Тр. Междунар.
симпозиума INFO-89. – Минск, 1989. – С. 690-693.
5. Катешов В.А., Свешников В.М.
Автоматизация описания краевых задач и начальных условий в пакете прикладных
программ ЭРА //Препринт. – Новосибирск: ВЦ СО АН СССР, 1980. – N 226.
6. Малькова С.В., Свешников В.М.
О пользовательском интерфейсе пакета прикладных программ ЭРА-2 //
Математические технологии в задачах математической физики. – Новосибирск:
ИВМиМГ, 1998. – С. 50-79.
7. Новиков А.А. Расчет и
проектирование электронных пушек. – Винница «ITI», 2007. – С. 74-81.
8. Попова Г.С., Свешников В.М.
Пакет прикладных программ ЭРА для решения двумерных задач электронной оптики на
ЕС ЭВМ // Пакеты программ для решения задач математической физики. –
Новосибирск: ВЦ СО АН СССР, 1985. – С. 93-101.
|